Освіта та наука
Метою нашої партії є
розвиток парадигми нової освіти та науки –
освіти та науки совісті. В
її основи - здатність освіти забезпечити соціальний, духовний,
психічний та фізичний розвиток.
Ми стверджуємо, що
освіта є рушійною силою та основою для розвитку особистості. Освіта має стати доступною для всіх категорій громадян
не залежно від віку. ХХІ – освіта як інтегративна сутність розвитку людини,
умова підвищення якості життя та довголіття.
Освіта і наука завжди передувала розвитку економічних і політичних
сил у суспільстві. За допомогою науки та освіти, які формувалась з методик пізнання навколишнього
світу, втілення результатів пізнання в практику повсякденної діяльності,
зароджувались і розвивались цілі культури та нації.
Визначальними в часи
динамічної зміни структури і якості людської цивілізації є процеси процес
гуманізації, підвищення духовності і моралі освіти
та науки. В один ряд з ними можна поставити сучасні
науково змістовні соціальні технології: децентралізації, інформатизації
суспільства і які передбачають зближення матеріальних потреб і духовних засад
людського буття.
Гуманізація
в суспільному розвитку найвиразніше виявляється у:
- формуванні нового типу науки
і освіти;
- гармонізація інтелектуальної
творчої праці людини;
- визначення ціннісного, корисного для людини розвитку
науки;
- подоланні негуманних
принципів наукових досліджень, відчуження науки
від людини;
- спрямованості наукових досліджень на засадах совісті,
людяності, чесності.
Важливим чинником
забезпечення процесу гуманізації суспільства є тенденція до значного підвищення
рівня освіти та її спрямування на загальнолюдські цінності. Гуманістичні
знання, рівень освіти, її практичну орієнтацію слід розглядати як необхідне
джерело інновацій, удосконалення соціально-духовного та політико-правового
простору держави.
Сьогодні не тільки
зростає відповідальність науки та
значення освіти, а й змінюються її принципи, зміст, функції, форми й методи.
Освіта стає безперервним процесом, що супроводжує людину вподовж усього її
життя. Вона забезпечує постійне оновлення та поповнення знань та умінь. У
минулому особистісноорієнтованому, гуманістичному чиннику в
Україні надавалося недостатнє значення,
Відсутність
розуміння небезпек науки призвело до відсутності пересторог і її
відповідальності як за долю окремої людини, так і суспільства в цілому. За таких умов, власне, і виник розрив між
потребами суспільного розвитку й сподіваннями соціуму. Такий підхід привід до драматизації
суспільного життя. В Україні вона пов'язана з тим, що зміни в суспільному
розвитку базувались на утилітарних засадах, що ігнорували адекватність попередніх
знань і навичок користі, безпеці людини. Це виявилось у Чорнобильській трагедії
інших техногенних та природних катаклізмів.
В тому, щоб громадяни
були здатними впродовж усього життя здійснювати поступ духовних змін, розквіту
цивілізації на гуманних засадах, основну роль покликана відіграти освіта, що останнім
часом претендує на те, щоб стати чинником гуманізації науки і суспільства.
Упроваджуючи нову парадигму освіти в Україні, ми виходимо з міжнародного
досвіду педагогіки, орієнтованої на персоніфікацію навчально-виховного процесу.
Освіта
як чинник гуманізації суспільства передбачає:
- пріоритетне ставлення до особистості;
- повагу до окремого індивіда як неповторного вияву
людської природи;
- піклування про розвиток здібностей кожного індивіда;
- опору на всю існуючу сукупність знань про людину;
- розвиток здатності бути самоефективним, компетентним, життєтворчим, вміти відстоювати права і свободи;
- подолання екстенсивного підходу до гуманітарної освіти
(замість збільшення кількості годин - пошук інтегральних знань,
орієнтованих на розкриття особистісного потенціалу).
Сенс сучасної освіти як чинника
гуманізації суспільства полягає в тому, що вона сприяє створенню рівних стартових можливостей, життєвій необхідності розвитку потенціалу людини,
створює рівні стартові можливості в соціалізації, робить необоротними соціальні
цінності, розвиває духовність і етико-моральні засади функціонування в соціумі.
Вона покликана не лише підіймати рівень знань, алей робити їх ціннісними, утверджувати
свідому громадянську позицію, розвивати потреби людини, бути почутим і
потрібним суспільству.
Важливим
питанням є потреба оновлення
цінностей, створення пріоритетів для утвердження гуманістичних засад змісту та технологій освіти
в Україні.
Сучасна освіта передбачає практичну реалізацію комплексу соціально
значущих цінностей. Процес її становлення повинен
відображати тенденції гуманізації суспільства.
Процес
становлення освіти потребує оновлення змістових орієнтацій:
1. Забезпечення
підходу до освіти не як до сукупності нових знань, а як до ціннісної міри
моральності, Справедливості і Совісті. Освіта повинна розглядатися як
процес розквіту потенційних можливостей людини, процес розвитку її здібностей.
2. Утвердження у
свідомості всіх тих, хто навчається, орієнтації на компетентність як базову
цінність суспільного розвитку.
Лише компетентні
люди, насамперед у науковому, соціальному політичному та правовому розумінні,
здатні попередити поширені сьогодні негативні соціальні явища. Виходячи з цього,
освіта має стати запорукою майбутнього багатого й успішного суспільства. І лише компетентні
люди здатні зробити його таким.
З морально-етичного
погляду освіту варто розвивати, відмовившись від ідеологічних штампів. Нові пріоритети освіти, інтегруються в особистісний вимір, спрямовує на життєтворчість. Такий
підхід нинімає стати освітнім принципом, життєвим орієнтиром
України XXI століття.
3. Нова парадигма освіти повинна стати найвищою ціннісною
суспільства. Новому поколінню слід надати можливість здобути важливі для саморозвитку знання, уміння й
навички, необхідні для усвідомленого включення в соціальний
розвиток. Ідея громадянського
суспільства і демократії залишатиметься в нашому суспільстві
незабезпеченою, якщо люди не матимуть достатніх знань, умінь і навичок для
здійснення свідомого контролю за владою.
Головна практично
орієнтована мета освіти – формування суверенного громадянина, свідомого
суб'єкта політичних, правових, соціальних відносин, активного учасника
суспільних і державних справ на основі глибокого усвідомлення та вмінь захищати свої
права та визнавати обов'язки.
4. Виховання толерантності, совісті, інших загальнолюдських
цінностей та формування культури вибору, уміння
досягати згоди, неприпустимості негативних тлумачень стосовно тих чи інших
культур, народів, традицій.
Головне для сучасної
людини – знайти своє місце в тендітному й мінливому розвитку людської
цивілізації, і освіта покликана допомогти молодій людині здійснити адекватний
вибір.
5. Розвиток здатності
до гуманістичного осмислення результатів людської діяльності в історичному
минулому, сьогоденні та відповідальність
за майбутнє.
Удосконалюючи освіту,
ми повинні вберегти себе і наших дітей від розриву історичних часів, бездумного
протиставлення сучасності минулому або ефемерному (мислимому) майбутньому.
6. Формування
принципів і критеріїв гуманізму: людяності, совісті,
честі, свободи особистості, рівності, справедливості,
терпимості до інакомислення.
При
дотриманні зазначених принципів важливе місце належить
проблемі життєтворчості, на якій останнім часом зосереджує увагу сучасна
педагогіка. Творчість у контексті освіти можна розглядати як діяльність
особистості із створення нових форм ставлення до
себе, до іншої людини, до суспільства. Складовими цього процесу є формування
здатності до саморозвитку, усвідомлення
цінностігромадянських якостей: внутрішньої свободи,
відповідальності, здатності бачити прекрасне в навколишньому світі і в людях.
7. Прагнення до
діалогу культур, має стати механізмом розвитку особистості, його здатності берегти
національно-культурну ідентичність в умовах глобалізації суспільного буття.
Основними принципами
такого діалогу мають стати толерантність, готовність до рівноправності, досягнення згоди.
8. Утвердження у
свідомості молодих людей ЕТИКИ СОВІСТІ, яка має світоглядне
значення і розглядає суспільство як середовище гармонійного
поєднання інтересів людини і соціуму.
За сучасних умов
особлива відповідальність покладається на самку людину,
абсолютизація наднаціонального, нехтування правами інших, дискримінація повинна
стати предметом вивчення історії. Роз'єднання людей, розлад суспільства веде до
втрати індивідуумом своєї особистості, спричинює загострення конфліктів,
асоціальну поведінку, поширення негативних явищ. Соціальне, духовне, психічнездоров'я суспільства залежить від спільних зусиль,
спрямованих на підтримання соціального порядку і суспільного блага через опору
на освіту, яка покликана виховувати віру, переконання, готовність до морального
діалогу.
9. Налагодження
педагогічної співпраці, подолання непрозорості навчального процесу.
Взаємне
налаштовування педагога і тих, хто навчається, на інтерактивну взаємодію,
узгоджену діяльність повинна передбачати:
- забезпечення єдності викладання і навчання;
- пошук нової парадигми світоглядного виховання в умовах
політичного плюралізму;
- створення умов для поєднання навчання з професійною
орієнтацією;
- подолання негативних явищ в освіті, зорема неповаги до
дітей і педагогів, корупції та насилля;
- утвердження гідності учня, студента, аспіранта, педагога
як співтворців пізнавального процесу.
Партія виступає за реформу освіти. У центрі уваги має бути, насамперед, особа, котра
приймає участь в навчальному процесі. Ми - за реформування наскрізного
навчання, від дошкільного виховання дітей до освіти людей ІІІ-IV покоління, за
розвиток їх альтернативних форм, покращення матеріального забезпечення навчання
всіх форм власності.
Важливим завданням є підвищення рівня оплати праці і
соціального забезпечення педагогів. Особливо важливим є матеріально-технічне
забезпечення дитячих садків, загальноосвітніх шкіл, училищ, коледжів, вузів
різних форм власності на сучасному рівні вимог
освіти і виховання. Важливим є створення умов для виявлення інтересу до
навчання, творчості, сприяння виявленню різних форм самоврядування. Нагальною потребою є підготовка якісного
професорсько-викладацького складу, зміцнення наукової бази, міжнародних і
міжвузівських контактів, забезпечення міжнародного співробітництва через
створення системи грантів для отримання молоддю освіти за кордоном, постійно
діюча мережа стажувань і практики для студентів і викладачів, запрошення
іноземних спеціалістів. Як загальнодержавне завдання треба розглядати
розширення участі українських представників у міжнародних фестивалях,
конкурсах, конференціях, змаганнях тощо. Ми відстоюємо
пріоритетність державного фінансування на конкурсній основі найбільш важливих
фундаментальних напрямів наукових досліджень поряд із забезпеченням нових
ринкових форм їх підтримки - шляхом створення приватних інвестиційних фондів і
банків, розвитку взаємовигідної торгівлі патентами, ліцензіями на внутрішньому
і міжнародному ринках.
Особливе значення ми надаємо захисту інтелектуальної
та інших видів творчої праці громадян. Партія буде прикладати зусиль для
захисту прав на інтелектуальну та інші види творчої власності.
ОСВІТА
ПОВИННА СТАТИ СТРАТЕГІЧНИМ ПРІОРИТЕТОМ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ. ПРОФЕСІЯ ПРАЦІВНИКА
ОСВІТИ ПОВИННА ПОСІСТИ ВИЗНАЧАЛЬНЕ МІСЦЕ В НАШОМУ СУСПІЛЬСТВІ.