Релігія і свобода совісті


Великою загрозою духовному оздоровленню українського народу є міжконфесійні конфлікти. Населення нашої держави багатоконфесійне, а всі її громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед Законом. Державна влада має неухильно дотримуватися принципу невтручання у внутрішні справи релігійних об’єднань і не надавати переваги жодному з них. Звісно, конфесійні організації, що проводять антидержавну політику, не мають права на легальне існування.

Україна має кардинально переглянути своє ставлення до комплексу проблем, пов’язаних з реалізацією особою свого права на свободу совісті. Треба зробити конкретні кроки, які б свідчили про усвідомлення державою важливості цих проблем, про те, що їх розв’язання – серед пріоритетів державної політики.

Одним з таких кроків, на нашу думку, має стати державне стимулювання досліджень у галузі релігійної свободи та державно церковних відносин. Доцільно було б утворити окрему науково-дослідну установу зі статусом принаймні інституту в складі Академії правничих наук України, відкрити теологічні факультети в університетах і запровадити хоча б спецкурс "Свобода совісті: правовий аспект проблеми” в юридичних вузах і на юридичних факультетах.

На жаль, суперечливість і декларативність існуючих конституційних норм поєднується з відсутністю правового регулювання значного кола правовідносин у цій сфері. Можна сміливо твердити, що національний правовий інститут свободи совісті потребує радикальної реформи.

Першим етапом такої реформи має стати розробка чіткої та несуперечливої концепції державної політики у сфері релігійної свободи. До розробки такої концепції потрібно залучити представників релігійних організацій, відомих релігієзнавців, провідних юристів, знаних істориків, соціологів, філософів і, звичайно ж, політиків, яким не байдужа ця проблема. На наше переконання, у підвалини концепції має бути закладено три основні принципи:

  • обмеження релігійної свободи особи винятково нормами кримінального та адміністративного законодавства;
  • гетерогенності і, відповідно, незалежності держави і церкви;
  • взаємовигідного партнерства держави і церкви в соціальній, культурній, освітній та інших сферах.

Важливу роль у духовному відродженні України покликана відіграти релігія, яка традиційно займає важливе місце в духовному житті народу.

Ми стоїмо на засадах визнання за кожним громадянином України права на свободу вибору віри і визнаємо за кожним членом суспільства право на атеїстичні переконання.

Партія виходить з необхідності підтримання в Україні міжцерковної і міжконфесійної злагоди, правового розв’язання всіх можливих суперечок і протиріч. Держава не повинна дозволяти релігійну дискримінацію і бути надійним гарантом недоторканості, рівності і свободи функціонування всіх релігійно-церковних інститутів, що діють у межах закону. Нашим завданням є сприяння забезпеченню рівності всіх народів, котрі живуть в Україні, у їх праві сповідувати притаманний їм спосіб життя і релігію, вільно користуватися рідню мовою, розвивати національну культуру.

м. Київ, вул. Львівська, 49
Тел./факс: (044) 423-1788, E-mail: sovukr@ukr.net
Використовуються технології uCoz © 2010